Повномасштабне російське вторгнення в Україну триває вже місяць. Країна-агресор продовжує свою наступальну операцію. Україна обороняється і заявляє, що противник виснажений та дезорієнтований.
“Прокидайтесь, почалась війна!”
Ці три слова сказали одне одному мільйони українців рано вранці 24 лютого.
Близько четвертої години ранку президент РФ Володимир Путін в терміновому зверненні виголосив довгу та розлогу промову, зміст якої зводився до того, що Україна фактично не має права на існування, і Росія починає військову операцію проти неї.
На останніх словах його промови за вікнами багатьох українських міст, в тому числі столиці, почулися вибухи, а вранішнє небо осяяла заграва від пожеж.
За місяць вторгнення Росія випустила по Україні близько 1200 ракет, зруйнувала тисячі об’єктів інфраструктури, цілі міста, як от Маріуполь і Чернігів, та змусила майже 10 мільйонів людей покинути свої домівки.
Але чи досягла Росія своїх цілей і як протистояння буде розгортатися далі? ВВС News Україна запитала військових експертів.
Від оборони до нападу.
У перший же день війни російські війська почали сухопутний наступ відразу на кількох напрямках.
З анексованого Криму колони військ рухалися в сторону Херсону та Маріуполя. З території Донбасу збройні формування сепаратистів і регулярних російських військ почали операцію з оточення Маріуполя і захоплення населених пунктів на півночі Луганської області.
Танкові колони РФ прорвали український кордон на півночі, північному сході та почали рух на Київ, Чернігів, Суми і Харків.
За даними української влади, “спецоперація” Кремля мала закінчитись за декілька діб, а натомість триває вже місяць. Війська росіян за цей час змогли захопити лише один обласний центр – Херсон, а також дві атомні станції – в Чорнобилі та Енергодарі (Запорізька область).
На більшості напрямків, як твердить Генштаб ЗСУ, просування росіян зупинено.
“Місяць – це був достатній термін, щоб ворог реалізував свої цілі. Він їх не зміг реалізувати, він не провів так звану “війну на знищення”, не подолав Збройні сили України”, – пояснює ВВС News військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
Відтак сторони переходять до так званого “довгострокового протистояння”. Тут один із основних елементів – це спроможність держав перевести економіку на режим воєнного часу і мобілізувати резерви.
На думку експерта, Україна виконала завдання на першій фазі війни, тобто під час стратегічних оборонних дій. ЗСУ погасили наступальний потенціал противника, зробили кроки для стабілізації лінії фронту, зберегли основні сили та накопичили резерви.
Колишній командувач військами США в Європі Марк Гертлінг вказує на те, що російські війська на різних напрямках вторгнення слабо координуються між собою, не мають централізованого логістичного забезпечення і зазнають втрат серед офіцерського складу.
Від того, чи зможе Кремль оперативно вирішити ці проблеми, а також стягнути на фронт резерви, залежатиме, чи відбудеться найближчим часом друга хвиля наступу російських військ, зазначає колишній офіцер оперативного управління Генштабу ЗСУ Олег Жданов.
“Якщо ні, я так розумію, що приблизно за тиждень Україна може починати масштабні контрнаступальні дії. Можливо, це буде поступово і по окремих напрямках, оскільки контрнаступ на всьому фронті протяжністю більше тисячі кілометрів – це дуже складно”, – зазначив він.
Гарячі точки
Російське міноборони щоденно звітує про просування вглиб території України.
Український Генштаб 24 березня вказує на зупинку наступальних дій росіян на всіх напрямках, крім одного – спроби російського оточення потужного українського угруповання в Донецькій та Луганській областях.
Зранку 24 березня міноборони РФ заявило про захоплення стратегічно важливого міста Ізюм в Харківській області. Цей населений пункт стоїть на шляху до донецьких міст Слов’янськ і Краматорськ, що тривалий час був штабом командування операції Об’єднаних сил (ООС).
Генштаб натомість заперечує втрату міста і каже, що на цьому напрямку противник “успіху не мав”, зазнав втрат і відступив в південну частину Ізюма.
Аналітик Микола Бєлєсков вважає, що свій шанс оточити і захопити війська на цьому напрямку росіяни вже втратили. Це можливо було зробити лише на початковій фазі вторгнення.
Українське військове командування, вважає експерт, обрало правильну стратегію зберегти сили та відступити від кордону на тих чи інших напрямках, а не обороняти “кожен клаптик землі”.
Наразі фланги угруповання ЗСУ там посилені, а лінія фронту звужена, що полегшує оборонні дії, зазначає Бєлєсков. Російські війська лише витискають супротивника та виснажують себе, але оточити його поки що не можуть.
“Росія може, звичайно, спробувати зробити це. Але провести це оточення виявилося поза межами спроможності російської армії, вони настільки недолугі, що вони не можуть виконувати завдання по прориву оборони в тактичній глибині та по швидкому оточенню і знищенню великих угруповань”, – твердить експерт.
Олег Жданов вказує на велику роль оборонців Маріуполя в провалі спроб росіян оточити українське військо на Донбасі. За його словами, тривала облога приазовського міста виснажила війська РФ та відтягнула на цей напрямок значні сили.
“Навіть якщо Маріуполь впаде – без кінця ж неможливо утримувати місто без підтримки і постачання – то я вважаю, що вони (оборонці Маріуполя, – Ред.) своє стратегічне завдання виконали на відмінно. Вони зараз фактично забезпечують стійкість оборони в зоні ООС”, – додає колишній офіцер Генштабу.
Інший пріоритетний напрямок нападу Росії – Київ – зараз може почувати себе досить безпечно. Противника відтиснули від околиць міста. Росіяни зайняли оборонні рубежі, перегруповуються і чекають на резерви.
Другий фронт
У Кремля залишається не так багато козирів, щоб переломити хід війни в Україні.
Експерти впевнені, що РФ обов’язково спробує залучити білоруські війська на західній Україні. В теорії, це могло б відірвати українські сили від оборони Києва, ускладнити постачання зброї та боєприпасів з ЄС та США.
Генштаб розцінює таку вірогідність нападу як високу. Білоруське керівництво натомість заперечує намір відправляти своїх солдатів в Україну.
Військовий експерт Олег Жданов оцінює ймовірність білоруського вторгнення наразі як 50 на 50. Але, на його думку, на певному етапі Путін дотисне свого білоруського колегу Олександра Лукашенка та змусить напасти на Україну.
“Думаю, що стратегічно це (вторгнення білоруських військ, – Ред.) нічого не змінить. – каже Бєлєсков, але додає. – Це дійсно створить певні додаткові проблеми, оскільки скує частину українських резервів”.
Аналітик Інституту стратегічних досліджень вважає, що Білорусь зможе виставити на цьому напрямку максимум 10-15 тисяч військових. Така кількість слабо підготовлених та немотивованих військ, зазначає він, не зможе зробити докорінний перелом в нинішніх умовах війни.
Загальмувати прорив на цьому напрямку може і особливість географії регіону, вважає губернатор прикордонної з Білоруссю Рівненської області Віталій Коваль. Якщо білоруси вторгнуться, то в багатьох місцях просто “застрягнуть в болоті”, зазначив він в інтерв’ю ВВС News Україна
Ще один вагомий аргумент, який політики з РФ вже почали озвучувати в контексті поточного протистояння, це застосування ядерної зброї.
Наприклад, про таку можливість в разі “провокації” заявив заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський.
Влада США, за даними The New York Times, вже сформувала спеціальну команду фахівців для опрацювання сценаріїв на випадок використання Росією хімічної, біологічної чи ядерної зброї.
Бєлєсков каже, що “нічого виключати не можна”, але використання ядерної чи хімічної зброї приведе до поразки Кремля в стратегічному вимірі.
Він проводить аналогію з подіями Першої світової війни, коли Німеччина оголосила “необмежену підводну війну” з використанням підводних човнів, сподіваючись перемогти опонентів. Ця обставина зокрема змусила вступити у війну США, і в підсумку Німеччина програла.
“Тобто цей крок, який може вважатися доцільним, але стратегічно він грає проти сторони, яка його застосувала першою”, – вважає експерт.
Бiльше новин читайте на нашому каналi в TELEGRAM
